Формування культурно-гігієнічних навичок у дошкільників

        Одним із пріоритетних завдань дошкільної освіти є збереження та зміцнення здоров’я дітей, формування позитивної мотивації до занять фізичною культурою та спортом, установок на здоровий спосіб життя. Оздоровче спрямування освітнього процесу у дошкільному навчальному закладі зумовлене рядом нормативно-правових документів: Законом України «Про дошкільну освіту», Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, програмою розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля» тощо. У педагогічному словнику поняття «навички» трактується як дії, складові частини яких у процесі формування стають автоматичними. Фізіологічною основою культурно-гігієнічних навичок є утворення умовно-рефлекторних зв’язків, вироблення динамічного стереотипу, адже формуються навички на основі застосування знань про відповідний спосіб дії, шляхом цілеспрямованих планомірних вправлян

.

Умовами успішного виховання культурно-гігієнічних навичок є:

• раціональна організації життя дітей у дитячому садку, що полягає у чіткості та своєчасності режимних процесів;
• позитивний приклад культури поведінки дорослих;
• систематичне вправляння у дотриманні вимог культури поведінки;
• єдині підходи щодо вимог до гігієни дитини в дошкільному закладі та сім’ї;
• контроль та корекція з боку вихователя, помічника вихователя, батьків якості виконання культурно-гігієнічних навичок;
• індивідуальний підхід до темпів оволодіння культурно-гігієнічними навичками конкретною дитиною.

Важливу роль при цьому відіграють і такі фактори як чистота приміщення, доцільність і зручність у використанні обладнання, посуду, якісне прибирання, провітрювання, естетика організації культурно-гігієнічних процедур. Режим дня забезпечує щоденне повторення гігієнічних процедур в той самий час, що сприяє поступовому формуванню у дітей навичок і звичок поведінки. Тому керівникам дошкільних навчальних закладів спільно з медичними працівниками необхідно вести постійний контроль за його дотриманням. Проте не можна не враховувати роль особистої гігієни персоналу, яку керівництво та медична сестра повинні контролювати як одну з найважливіших умов формування культурно-гігієнічних навичок у дітей у ДНЗ. Відповідно до вимог СЕС персонал дошкільного навчального закладу повинен бути охайно одягненим (у халаті або в одязі, що визнаний у закладі основним), у змінному взутті, з прибраним волоссям, з коротко обстриженими нігтями, без обручок, каблучок, біжутерії. Дитина щоденно набуває культурно-гігієнічні навички під час спілкування з дорослими, наслідуючи їх поведінку. Навчаючи дітей культурно-гігієнічним навичкам, слід пам’ятати, що це робота копітка і щоденна. Що раніше її почнете, то кращими будуть результати. Спочатку діти опановують елементарні дії, та з віком їх слід ускладнювати. У своїй повсякденній роботі вихователі та їх помічники повинні прагнути до того, щоб виконання культурно-гігєнічних правил стало для них природнім, а навички постійно вдосконалювались і перетворювались на звички, адже нікому не подобається спілкуватися з людиною неохайною, яка не стежить за собою, своєю зовнішністю, поведінкою. Однією з найважливіших культурно-гігієнічних навичок людини є миття рук, яке відіграє велике значення для її здоров’я. Адже найчастіше саме через руки в організм людини можуть потрапити мікроорганізми, які викликають інфекційні захворювання. Усі знають, що необхідно мити руки, однак не замислюються, чому це так важливо робити. Утім, коли руки здаються чистими, на них усе одно є хвороботворні мікроорганізми. Вони потрапляють на руки під час контакту з дверними ручками, поручнями в громад­ському транспорті, рукостискання тощо. Найбруднішими є громад­ські місця, зокрема туалети, через те, що їх відвідує багато різних людей і атмосфера в них сприятлива для розмноження мікробів. Окремо варто сказати про гроші. Брудними вони є, оскільки прохо­дять через руки багатьох людей, які можуть бути бактеріоносіями різних захворювань.

Коли саме необхідно мити руки? Ситуацій багато, але зазначи­мо основні:

• після того, як ви прийшли з вулиці;
• після контакту з хворими чи їхніми речами;
• після відвідування туалетної кімнати;
• після того, як виносили сміття;
• після прибирання в кімнаті, чищення взуття;
• після контакту з тваринами;
• перед та після медичних процедур (наприклад, зміна пов’яз­ки, оброблення рани);
• після того, як ви кашляли або чхали, прикриваючи рот та ніс рукою;
• після порізів, мікротравм;
• після контакту з грішми;
• перед прийманням їжі;
• перед, під час та після приготування їжі.

Щоб позбавитися хвороботворних мікроорганізмів, що потра­пили на шкіру рук, слід дотримуватися рекомендацій щодо їх миття. Мийте руки часто та ретельно та привчайте до цього дітей, хоча їм не так просто показати що їхні руки є не зовсім чистими та на них є мікроби. Дітям дошкільного віку потрібно не тільки говорити про чистоту, але й показувати як її досягати. Наприклад, можна провести такий дослід:

• одна дитина миє брудні руки у мисці з во­дою без мила і витирає їх чистим рушни­ком (вихователь обов’язково зауважує, що вода в мисці не дуже забруднила­ся, але рушник став брудним, на ньому з’явилися чорні смуги);
• інша дитина миє брудні руки з милом в іншій мисці з водою і також витирає ручки чистим рушником (вихователь за­уважує, що вода в другій мисці брудніша, ніж у першій, але рушник залишився чистим).

Дорослий спонукає дітей самостійно зро­бити висновки щодо миття рук з милом та без нього. Або можна запропонувати дітям переглянути мультфільм. До речі, на думку психологів, миття рук допомагає позбутися неприємних спогадів і може зняти нервове напруження. Тож якщо у Вас була неприємна розмова або довелося приймати складне рішення, помийте руки. Це допоможе розслабитися та зняти психологічну втому. Відповідно до програм навчання і виховання дітей в дошкільних навчальних закладах встановлені навички, які повинні сформуватися у дітей певної вікової групи. Давайте розглянемо їх детальніше.

Особливості виховання культурно-гігієнічних навичок у дітей раннього та молодшого дошкільного віку

Уже в ранньому віці дітей потрібно вчити розуміти призначення і основні якості предметів, називати дії, самостійно виконувати вимоги дорослих, звертатися із проханням про допомогу. Слід привчати дітей сідати за стіл тільки з вимитими руками; пити з чашки, тримаючи її обома руками; їсти ложкою не обливаючись; з часом – користуватися серветкою; їсти рідку страву з хлібом; вставати з-за столу, присувати стілець. В процесі життєдіяльності необхідно удосконалювати набуті і формувати нові культурно-гігієнічні навички, заохочуючи при цьому дитину до більшої самостійності. Трирічні малюки мають їсти самостійно й акуратно, ретельно пережовувати їжу; правильно тримати ложку; брати той шматок хліба, що лежить ближче; спокійно сидіти за столом, не розмовляти з іншими дітьми; без нагадування дорослого дякувати за їжу.

         Педагогам слід активніше використовувати у навчально-виховному процесі художнє слово, народний фольклор (потішки, примовки) для створення позитивних емоцій в дітей у процесі засвоєння певних культурно-гігієнічних навичок. З огляду на те, що у дітей дошкільного віку переважає конкретне, наочно-образне мислення, ефективними при формуванні у них культурно-гігієнічних навичок є такі прийоми, як показ і пояснення. Навчання будь-якому вмінню дитини раннього віку розпочинається з безпосереднього показу дорослого. Показ має супроводжуватися чітким поясненням спершу найбільш суттєвих, а потім другорядних дій. Це допомагає дітям краще осмислити дію в цілому. Дорослим важливо пам’ятати, що їх власна поведінка в тій чи іншій ситуації має великий вплив і є прикладом для наслідування.

         У дітей молодшого дошкільного віку вихователь прищеплює та закріплює навички культури поведінки за столом, вправляє в умінні правильно сидіти під час їди, не ставити лікті на стіл; користуватися столовими приборами (ложкою, виделкою, серветкою тощо); їсти, не поспішаючи, охайно, безшумно.

         Згодом дошкільників залучають до виконання нескладних трудових доручень пов’язаних з процесом харчування. Для молодших дошкільнят такі доручення містять у собі одну-дві конкретних й нескладних дії (наприклад, розкласти ложки на столі, поставити хлібниці, простелити скатертину тощо). Педагог розкриває дітям зміст завдання, супроводжуючи свої дії поясненням прийомів роботи та способів її організації. Доручення дають змогу вихователю індивідуалізувати прийоми керівництва дітьми: одному допомогти, другого заохотити, підтримати, третього навчити. Усі вказівки слід давати вихованцям в доброзичливому, спокійному тоні, що викликає в них позитивне ставлення до дій, які мають стати звичними.

         Коли діти в ході індивідуальних доручень навчаться накривати на стіл та стануть більш самостійними, вводиться інша форма організації праці дітей, що спрямована на обов’язкове виконання певної діяльності задля обслуговування колективу, – чергування по їдальні. Призначають та змінюють чергових щодня, що дає змогу виховати у кожної дитини почуття відповідальності, турботливого ставлення та відчуття необхідності своєї праці для інших. У кожній групі дитячого садка створюються необхідні умови для організації праці дітей.

Організовуючи даний вид дитячої діяльності, доцільно створити куточок чергових у вигляді стенда «Маленькі кухарики» («Наші помічники», «Смачного»), де будуть визначатися (за допомогою певних картинок, знаків, словесних написів) чергові на кожен день, а також міститимуться невеличкі сюжетні картинки (символічні зображення), що вказуватимуть дітям на їхні обов’язки й послідовність виконання певних дій. Доречно запровадити також систему знаків-оцінок за хороше виконання обов’язків чергового (наприклад, значок-смайлик з різним виразом емоцій на обличчі), що стимулюватиме дитину до якіснішого виконання трудових дій. Тут також має знаходитися одяг чергових (2 фартухи, косинка для дівчинки та чепчик для хлопчика білого чи будь-якого іншого світлого кольорів) та необхідне обладнання для даного виду праці (совочки та щітки із зручними ручками для згрібання крихт зі столу).

Роль дорослого полягає у тому, що він вчить дітей дотримуватися послідовності у роботі, контролює та допомагає, враховуючи індивідуальні особливості кожного. Дієвим способом у вихованні культурно-гігієнічних навичок та вміння дітей правильно виконувати певні обов’язки є використання ігрових прийомів. Застосовуючи їх, вихователь закріплює у дошкільнят навички, які виробляються у повсякденному житті. Помітне місце при цьому відводиться дидактичним іграм типу «Пригостимо ляльку обідом», «Підбери посуд для ляльки», «Чаювання у звірят», «На гостину до Їжачка», «Зустрічаємо гостей» та настільно-друкованим іграм аналогічного змісту.