Консультація для батьків " Загартування"

 

Загартовування

 

ЗАГАРТОВУВАННЯ — підвищення стійкості ор­ганізму до несприятливої дії низки фізичних чинни­ків навколишнього середовища (наприклад, зниженої або підвищеної температури води та ін.) шляхом сис­тематичної дозованої дії цими чинниками.

З чого розпочати?

Розпочати з того, що зрозуміти: на будь-яку люди­ну - неважливо, дорослий це чи дитина - постійно має вплив абсолютно певна сукупність зовнішніх дій, які умовно можуть бути розподілені на дві групи. Перша - чинники природні - відомі, оспівані в піснях і казках сонце, повітря і вода. Друга - чинники цивілізації - міс­це проживання, побутова хімія, теле­візор, одяг, транспорт тощо.

Розглянемо тепер основні складові природного спо­собу життя, дуже бажані для дорослих і абсолютно обов'язкові для дітей, особливо в тих життєвих ситуаці­ях, коли на сімейній раді розглядається питання про те, що дитину час загартовувати.

Рухова активність

Чи слід пояснювати, що виявляти рухову активність краще просто неба, а не між підлогою і стелею?

Одяг

Не повинен заважати  рухатися.  Не слід  кутати  дитину,  оскільки  пітливість провокує застуди частіше, ніж переохоло­дження.

Харчування

Апетит як головний критерій доцільності їжі взагалі і як еквівалент енерговитрат зокрема.

Не хоче їсти - означає, не витратив належної кількості енергії (на підтримку температури тіла, на вже згадану нами рухову активність).

 

Загартовувати потрібно правиль­но, і розуміти, що загартовування - це не короткочас­ні дозовані дії сонцем, повітрям і водою, а принципова корекція способу життя. Розпочинати слід не з обтирань і обливань, не з відчинення кватирки на 20 секунд. Роз­починати варто з розв'язання глобальних питань: роз­порядок дня, їжа, сон, дитяча кімната, одяг, спорт.

Раз і назавжди визначити певні правила, що є обов'язковими до виконання, - гуляти у будь-яку по­году і всіляко заохочувати рухову активність, ніколи не примушувати їсти, звести нанівець контакти з побуто­вою хімією, надати можливість одягатися самостійно (самому визначати кількість речей).

Якщо дитина не припиняє хворіти, визначитися з додатковими навчаль­ними навантаженнями (музика, іноземні мови). Зайві знання плюс дефіцит здоров'я не роблять людину щас­ливою. Навести лад у дитячій кімнаті, викинути накопичувачі пилу, щодня - вологе прибирання. Не свіже пові­тря дозувати, а дозувати телевізор,  до­зувати шашки-шахи і сидіння за комп’ютером. Дарувати не іграшки і шоколадки, дарувати свіже повітря - не з ві­кна, а в лісі, квіти - не у вазі, а в полі, воду - в річці, а не з водопроводу.

Тільки такий спосіб життя може зробити дитину щас­ливою.

Отже, конкретні рекомендації, довгоочікувані відповіді на од­вічне питання «Що робити?».  

Зрозуміти, що є два варіанти дій. Перший варіант - відносно  пасивний - корекція способу життя.  Що, як і в якому напрямку коригувати, ми вже визначи­ли. Відразу ж зауважимо - аналогічних змін абсолют­но достатньо для поступового повернення втраченого здоров'я. Другий варіант - активний. Зміни способу життя плюс якісь додаткові заходи (ті самі гартуваль­ні процедури), що дозволяють повернути втрачене по­мітно швидше.

Рекомендована схема активного варіанта дій при­близно така.

Розпочати з фізичних навантажень. Прокинутися на годину раніше, ніж зазвичай, і в будь-яку погоду влашту­вати пробіжку. Не біг на місці в кімнаті, а на свіжому повітрі! Пробіглися 5-10 хвилин (нікуди не поспішає­мо, спокійно, жодних рекордів на швидкість і дальність), зупинилися, ще 5-10 хвилин - комплекс елементар­них гімнастичних вправ (помахали руками, покрутили тазом, пострибали, поприсідали) і побігли додому. Ра­зом - максимум 30 хвилин. Удома - водні процедури, душ або облилися теплою водою з ковша (поки тато бі­гав, мама підігріла воду), почистили зуби. Пішли до дитячого садка. Поступово збільшує­мо дальність і час пробіжок, ускладнюємо гімнастичні вправи, зменшуємо кількість одягу.

Описаному варіанту дій зашкодити може тільки лінь. Жодних інших виправдувальних мотивів просто не іс­нує. Можна допустити (хоч і не дуже хочеться), що бать­ки не можуть дозволити собі вихідний на природі та прогулянки з дитиною після роботи. Але годину на день уранці знайти можна і потрібно. За цю годину дитина отримає гармонійний комплекс дій - власна рухова ак­тивність плюс вода і свіже повітря. Ми гарантуємо, що, знайшовши у собі силу волі щодня прокидатися на годи­ну раніше, ви вже через місяць відчуєте зміни на кра­ще - не тільки відносно здоров'я дитини, але й віднос­но свого власного здоров'я!

Здійснюючи будь-які гартувальні заходи, слід не­ухильно дотримувати трьох головних принципів:

- систематичність - якщо почали, не вертатися назад, не шукати приводу сьогодні пропустити процедуру;

- поступовість - плавне збільшення інтенсивності та тривалості дій;

- урахування індивідуальних особливостей - віку, пси­хологічної налаштованості самої дитини, супутніх хво­роб, побутових чинників.

 

Гартувальні процедури повинні давати дитині задово­лення. Завжди має сенс робити акцент саме на тих ва­ріантах дій, до яких прагне сама дитина. Подобається їй, наприклад, ходити босоніж. Дуже хороший варіант загартовування - батькам тільки залишається не забу­вати про поступовість і систематичність.

Звертаю увагу: загартовування допомагає запобігти лише тим хворобам, що пов'язані з несприятливою ді­єю саме фізичних чинників навколишнього середови­ща. Загартовування жодним чином не може зменши­ти частоту інфекційних хвороб - якщо в дитячому сад­ку вітрянка або почалася епідемія грипу - захворіє обов'язково. Але саме загартовування дозволяє бага­торазово зменшити тяжкість і тривалість хвороб, часто­ту і вірогідність ускладнень.

Ще раз підкреслюю головне. Дитині необхідний природний, гармонійний спосіб життя. Максимальна рухова активність, макси­мально можливе перебування на свіжому повітрі, до­статній мінімум одягу, чиста, прохолодна дитяча кімна­та, гімнастика, обливання та обтирання. Справедливість саме такого стану речей досить часто батьки розуміють надто пізно, коли нібито любов, нібито піклування і ніби­то турбота дають плоди у вигляді цілого букета хвороб.