Це повинен знати майбутній першокласник

Сенсорно-математична гра для дітей

https://www.facebook.com/4mamasbook/videos/2517782095137488/?v=2517782095137488

Вчимося рахувати до 10!

https://www.youtube.com/watch?v=MoIBn4bLcwg&fbclid=IwAR0i80AhH9JhgCbVi4ybbMV-4BQ_jz0JzmTcO7xl35pAiAuUmw0yO0Foacw

МАЛЮЄМО ПИСАНКИ З ДІТЬМИ

Що ми знаємо про писанки

            Писанки й фарбовані яйця (крашанки) пов'язані з дійством освячення паски під час найголовнішого свята — Великодня. Звідси і їхня назва — великодні яйця.

 У давнину яйця розписували писанкарки, рідше — писанкарі, які здебільшого були й знахарями, а були серед них і справжні цілителі, їх ще називали земними богами. У минулому писанки правили за своєрідні амулети, обереги від усякого лиха та хвороб.

А узори, виведені на них, мали символічне значення, були магічними. Цікаво, що майже весь рослинний орнамент на українських писанках пов'язаний із рослинами, відомими своїми лікувальними якостями. ...Дуже поширені писанки із зображенням весни. Символізують весну різноманітні квіти, гілки дерев, гірські рослини, гірлянди, віночки, букети.

            Ось що сказав про українську писанку Михайло Стельмах: «Народ живе красою, уміє не лише створити, а й обезсмертити себе у прекрасному. Стільки стрілося в писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова й росяна стежка дитинства, вінок першого кохання й дужість повноліття, мудрість старості і присмак вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю — смуток, з усмішкою — надія. Добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народові, котрий примножить їх знову і знову".

 Запропонуйте дітям разом підготуватись до Великодніх свят.

Як батькам пояснити дитині, що таке Пасха?

Безумовно, свято Великодня - це дуже світла і радісна подія для всієї родини.
Найчастіше дітки сприймають цей день як привід повеселитися, пограти з писанками, а не як релігійне свято.

Приходить день, коли Ваше чадо підходить і починає цікавитися звичаями і традиціями свята, запитуючи, чому потрібно робити так, а не інакше. Щоб такі питання на застали Вас зненацька, підготуйтеся до розпитувань «чомучки» заздалегідь.

У якій формі пояснити дитині, чому ми святкуємо Пасху?
1. Для початку розберіться самі. Тут на допомогу приходить Біблія. У всіх чотирьох Євангеліях, в останніх розділах розповідається про смерть і воскресіння Христа. У самих Євангеліях Ісус пояснює, для чого знадобилася Його жертва. Знаходячи розуміння в цьому питанні, ви зможете краще пояснити дитині істинний зміст свята.

2. Уведіть сімейну традицію: перед Великоднем або безпосередньо під час святкування відведіть спеціальний час для читання біблійної історії, що вказує на зміст цього дня. Поговоріть з дітьми про те, що вони почули, і дайте відповідь на їхні запитання.

3. Поясніть значення слова «Великдень». Це слово прийшло до нас з єврейської історії, і дослівно воно означає «пройти повз» . Одночасно воно розуміється як «жертва» . Пов'язано це з історією виходу єврейського народу з єгипетського рабства, яка також описана у Біблії, у Старому Завіті.

Сюжет такий: Бог здійснює страти серед єгипетського народу, бо впертий єгипетський фараон не бажає відпускати євреїв-рабів на свободу. І ось настає час останньої кари. Кожна єврейська сім'я отримує веління від Бога: вона повинна взяти із стада ягня без єдиного недоліку, заколоти його, кров'ю помазати косяки дверей, а м'ясо засмажити і з'їсти всією сім'єю. Уночі ангел смерті пройшов повз кожних дверей, помазаних кров'ю ягняти, залишаючи в живих єврейських первістків і вражаючи первістків єгиптян. Після цієї страти єврейський народ був відпущений на свободу.

Образ ягняти зі Старого Завіту вказував на Христа, який приніс Себе в жертву за гріхи людей, про що йде мова в Новому Завіті. Ось чому смерть і воскресіння Христа, «Божого Ягняти», є центром свята Великодня, а не паски і розфарбовані яйця.

4. Розтлумачте сенс вітання «Христос воскрес!». Поясніть, що Христос означає «Спаситель, Посланий від Бога». Воскрес - значить ожив. Чому Він ожив? Тому що Він не просто людина, а й Бог, що має владу над смертю.

Вітати когось фразою «Христос воскрес» - ділитися радісною новиною про Божу перемогу над смертю, над гріхом і над дияволом. Таким чином, той, хто щиро вірить і приймає жертву Христа, знаходить вічне життя і свободу від гріха і диявола.

5. Використовуйте дитячу Біблію з картинками. Покажіть дитині мультфільми, що не спотворюють сенс Євангельських історій, наочні ілюстрації. Швидше за все, коли ви будете розповідати дитині про все це, на вас обрушиться лавина питань. Будьте готові і радійте цьому – це означає, що ваша дитина відкриває своє серце для таких важливих аспектів, як віра і духовність.

ПРО ВЕЛИКДЕНЬ ДЛЯ ДОШКІЛЬНИКІВ!

Великдень - одне з найбільших й найшанованіших після Різдва християнських свят. Воно приурочене воскресінню Христа. У давнину Великдень вважався святом бога Сонця Ярила.

Звичай пекти паски та фарбувати яйця виник також дуже давно.

 З першим променем сонця священик в церкві сповіщає: «Христос воскрес!», а прихожани хором відповідають: «Воістину воскрес!».

 Під час урочистого обходу храму святять паски, крашанки та різний наїдок. Потім усі розходяться по домівках, щоб сповістити одне одного про велику радість та привітати зі світлим урочистим святом.

 Як і Різдво, Великдень — родинне свято, на нього збиралася вся родина. За традицією, розпочинаючи урочистий сніданок, господар обрізав зі свяченої паски скибочки з трьох боків, приказуючи:

 — Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий!

 Ці окрайці тримали до закінчення свят і потім віддавали худобі. Після святкового сніданку діти носили старшим родичам гостинці і отримували за це ласощі та писанки, якими потім гралися.

            До свята готуються заздалегідь — печуть паски, роблять крашанки й писанки. Жовті, червоні, жовтогарячі кружальця, багатокутні зірки на писанці — зображення Сонця. Хвилі означають воду. Ще зображують листя — дубове або вишневе. Малюють півників, козликів, пташок, рибок, метеликів, бджілок.

Святкувати Пасху в Україні почали наприкінці першого тисячоліття з приходом християнства. За біблійним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранці, i це Воскресіння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний відвалив камінь від дверей Гробу Господнього. На світанку жінки-мироносиці Марiя Магдалина, Марiя, мати Якова та Саломія прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тіло Iсуса, але побачили відвалений камінь i порожній гроб, i тоді схвильованим жінкам з'явився ангел i сповістив про Воскресіння Господнє.

            Свято Великодня має язичницькі корені і народилося набагато раніше за свято Пасхи, ще до зародження в Україні християнства. В давнину землероби вірили, що померлі родичі продовжують жити під землею і можуть впливати на її родючість. Саме з цими віруваннями і була тісно пов'язана весняна поминальна обрядовість.

 Існує думка, що євангельська подія, на честь якої встановлена Пасха, а також пасхальні обряди найімовірніше запозичені з язичницьких та іудейських культів і у переродженому вигляді пов'язані з особою Христа (хоча спочатку християнські богослови не визнавали спорідненості Ісуса Христа з язичницькими воскресаючими богами і тільки євангельські твори вважалися істинними). Але християнське оформлення свята мало змінило сутність язичницьких обрядів.

            Свято Великодня в Україні сьогодні символізує загальне відродження та обновлення.

Великодні звичаї

     

            У великодніх звичаях, відомих, головним чином, із записів очевидців XIX-XX ст., знаходяться сліди трьох різних, нашарованих один на одний, культів — культу роду, культу весняного сонця і культу Христа, що приніс людству ідею Воскресіння — ідею духовного й фізичного відродження. Вірування, спільне всім слов'янам, що на Великдень "сонце грає", чи "гуляє", хоч його і приймають за атрибут християнського свята, бо, мовляв "цього дня все веселиться на небі й на землі", було, мабуть, одною з основніших ідей весняного свята сонця, з якої випливали й дальші, в роді того, шо "під Великодню неділю не вільно спати", бо "той, хто спить, своє щастя проспить".

            Великодня служба божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщав, що Христос воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: "Воістину воскрес!" Пiсля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починали процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну, сала, тощо. Господині збрирають їх в кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках i починають розговлятися.

            Розговляються насамперед свяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед свяченого має бути смаженина, часник, полин, хрін і соль.

            В давніші часи, перед тим, як з'їсти свячене самому, господар йшов зі свяченим насамперед поміж худобу, христосувався з нею, сповіщав "Христос Воскрес!", а хтось із присутніх відповідав за худобу: "Воістину Воскрес!". Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини і вимовляв: "Аби ся так не брало вівці (чи корови, чи чого), як ніщо не візьметься свяченої паски". В іншій околиці Галичини було записано іншу формулу: "Який дар красний, так і аби Бог дав телиці (ягниці, чи що) красні". Потім обходив із свяченим сад, пасіку, город, відповідно примовляючи, і, нарешті всі входили до хати, де господар благословляв дітей що ставали перед ним навколішки: "Аби вам розум так скоро розв'язувався, як ці бесаги (торба) скоро розв'язуються". У кого була дівчина на видданні, клали їй паску на голову: "Аби-сь у людей була така велична, як ця паска пшенична!" Малу дитину клали в спорожнену від свяченого торбу: "Аби-сь так скоро росло, як паска скоро росте" (Матеріали української етнольогії, НТШ. XV, 39). Після розговин молодь ішла звичайно під церкву, де розпочиналися великодні ігри — Веснянки, чи Гагілки в супроводі відповідних пісень. У житті молоді великодні забави були початком Вулиці, що розпочиналася великоднім тижнем і тривала аж до осені.

            На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік. Якщо хтось помирає на Великдень, то вважається, що його щаслива душа піде просто до неба, бо того дня "небо оговорено".

            Після розговин починали дзвонити на дзвіниці, — а хто перший задзвонив, той найперший обробить жнива і буде в нього найкраще збіжжя. Дзвонили в дзвони ввесь день, а потім ще й другого та третього дня.

            Великодній понеділок зветься Обливаним. За традицією хлопці обливають дівчат водою. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок.

            Серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнищ на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий урожай. Цей вогонь вважається святим і мусить сам погаснути.

            Великодні свята закінчуються поминанням мертвих — молитвою і тризною "на горбках". У могильні горбки закопють яйця та шкаралупу від з'їджених яєць, кості зі свяченого м'яса, свячену сіль, тощо; виливають і чарку горілки: "їжте, пийте й нас, грішних, поминайте". Часом цокаються крашанками об могильний хрест, надбивають їх, а потім віддають прохожим.

Джерело:

 "Українська Мала Енциклопедія", проф. Євген Онацький

Бременские музыканты - Музыкальный мультфильм