УРОКИ ОБЕРЕЖНОСТІ ЯК ПОВОДИТИСЯ З ДОМАШНІМИ ТВАРИНАМИ

Формування в старших дошкільників навичок подолання труднощів

Діти досить часто не усвідомлюють свої дії і поведінку. Вони незібрані, неуважні, неорганізовані, лякаються труднощів і нестандартних ситуацій. Формування навичок подолання труднощів сприяє вдосконаленню адаптивних можливостей, є обов’язковим показником готовності до школи.

Гармонійно сформована система відношень дитини до себе, до інших суттєво впливає на набуття нею позитивного досвіду подолання життєвих труднощів і збереження емоційної рівноваги в ситуації, яка вимагає додаткової мобілізації організму. Виховання прагнення долати труднощі не повинно бути окремим завданням. Його слід розв’язувати в комплексі з вихованням самоповаги, впевненості в собі і прийняття оточуючих людей такими, якими вони є.

Як відомо, конфліктні ситуації між людьми часто виникають через непорозуміння один одного. Перш за все, якщо один із партнерів не бажає встановлювати контакт або агресивно спрямований; іноді — через те, що не точно, не зрозуміло висловлює власну думку. Цього слід уникати, щоб не спричинити нове непорозуміння. Це особливо стосується дошкільників, бо їх активний словниковий запас ще недостатній, недосконалий. Крім того, однією з причин недосягнення позитивного результату у будь-якій діяльності є відсутність чіткої мети, цілеспрямованості дій. Спостереження за дітьми під час самостійних ігор свідчать, що дуже часто дошкільники самі не знають, якого результату вони хотіли б досягти. Зосередження уваги на питаннях «Що я люблю робити?», «Який у мене настрій?», «Що я відчуваю?» стимулюють розвиток самопізнання, розширюють самосвідомість.

Успішність подолання складних ситуацій старшими дошкільниками, крім індивідуально-типологічних особливостей, залежить від розвитку самосвідомості, навичок взаємодії та самостійності.

 

Формуючи навички подолання труднощів, перш за все потрібно:

•         фіксувати увагу дитини лише на позитивних здібностях і вчинках інших людей;

•         надавати емоційну підтримку;

•         надавати можливість самореалізуватися;

•         допомогти дитині зрозуміти, як визначати стан іншої людини та свій;

•         уникати публічного засудження, висміювання;

•         бути готовими прийти на допомогу дитині у розв’язанні складного питання.

Сервірування столу Правила поведінки за столом

 

Булінг у дошкільнят і в початковій школі

 Щойно тема розмови стосується булінгу, відразу уявляється середня та старша школи, а особливо, підлітки, які не вміють контролювати власні емоційні реакції. Через це усі внутрішні невирішені психологічні проблеми перетворюються на агресію. Але цькування може стосуватися не тільки старших дітей, але й молодших.

Олена Жупанова, тренерка Української асоціації дитячих центрів України та вчителька англійської мови, на своїй сторінці у Фейсбуці детально характеризує явище булінгу у дошкільнят і в початковій школі.

Я працюю з дітьми від 2 до 10 років. У віці від 4-5 років такі ситуації вже можуть виникати. Булінг у дошкільнят/молодших школярів не є таким вираженим, як у старших дітей. Я би назвала це перед-булінгом. Тобто ситуації, які, якщо їх не зупинити, можуть згодом розвинутися у справжнє цькування.

Пані Олена називає такі  ознаки булінгу:   

 ♦ Періодичність
 ♦ Спрямованість проти конкретної дитини – «жертви»
 ♦ Наявність «агресора» і «спостерігачів»

У дітей молодшого віку це відбувається час від часу.

 ♦ Виключення однією дитини з гри, або постійне надання їй другорядних ролей в рольовій грі:
«Ми з Вікою не дружимо»,
«Ми будемо сім'я, а ти - наша собачка. Чекай нас тут, нікуди не ходи».

 ♦ Дружба групою «проти» когось

 ♦ Переказування «секретів» про дитину, тобто плітки. Діти називають це «намовляти на когось»:
«Я з вами не буду дружити, ви на мене намовляєте».

 ♦ Дражнилки, смішні і принизливі прізвиська

 ♦ Фізична агресія - штовхання, биття, смикання за волосся чи одяг тощо.

Як не дивно, фізичну агресію зупинити і проговорити мені найлегше. Тому що переважно всім, навіть найменшим, зрозуміло, що битися – це погано, а дорослі одразу звертають на це увагу.

Пані Олена підкреслює, що діти НЕ РОЗУМІЮТЬ, що роблять щось неправильне. Це важливо пам'ятати дорослим, які поруч з дітьми.

 Які є методи боротьби? 

 ♦ негайне реагування, якщо ситуація відбувається прямо зараз;
 ♦ профілактика виникнення таких ситуацій.

Негайне реагування:

• зупинити те, що відбувається, словами: «Стоп! Ми так не робимо. Ми не називаємо інших діток образливими словами. Від цього їм і мені стає сумно»;
• підтримуємо «жертву» вербально, чи легко обіймаємо;
• заохочуємо дітей-«спостерігачів» підтримати жертву;
• не виголошуємо довгих лекцій про те, що так робити не можна. Це сприяє повторенню ситуації, адже «агресор» отримує увагу до себе.

Для профілактики булінгу я маю не так багато часу, як наприклад, в садочках чи школах. Там є можливість робити заняття з розвитку емпатії, емоційного інтелекту, екологічного вираження агресії. У мене заняття з англійської, 45 хвилин двічі на тиждень.

Періодично вчителька використовує  методику протидії булінгу: 

• антибулінгова вправа (нижче);
• розмова із школярами про те, що таке булінг, чому це погано і чому про це обов'язково слід розповідати дорослим.
• 
  Використано матеріали порталу https://vseosvita.ua/